Марія Коваленко
Вчителька української мови. Мама, бабуся, прабабуся.
Найголовніше в житті — щоб за столом було тісно.
Марія Петрівна народилася у селі Гряда на Львівщині, у родині коваля. Сорок два роки викладала українську мову та літературу — три покоління учнів пам’ятають її диктанти і те, як вона читала Лесю Українку напам’ять, заплющивши очі.
Виростила трьох дітей, дочекалася семи онуків і двох правнуків. Її вареники з вишнями були легендою вулиці, а рецепт вона так нікому й не віддала повністю — казала, що секрет не в тісті, а в настрої.
До останніх днів вела зошит, куди записувала слова, які чула вперше. Останній запис — «безхмарність».
Часова лінія
-
1936Народилася у селі Гряда
Третя дитина в родині коваля Петра та швачки Ганни.
-
1958Перший урок у школі
Почала викладати українську мову — і не зупинялася 42 роки.
-
1961Одружилася з Іваном
Познайомилися на танцях у клубі. Прожили разом 54 роки.
-
1999Вчителька року області
Учні привезли їй квіти просто на урок.
Книга спогадів
Бабусю, ми знайшли твій зошит зі словами. Продовжуємо його вести.
Марія Петрівна навчила мене любити слово. Досі пишу листи від руки — через неї.